Жизнь движется, не зная корректур

На конкурс "Бюро переводов-8" http://www.stihi.ru/2014/11/14/5282
Автор оригинала - украинская поэтесса Лина Костенко.

 "ЖИТТЯ  IДЕ I ВСЕ БЕЗ КОРЕКТУР":

Життя іде і все без коректур.
І час летить, не стишує галопу.
Давно нема маркізи Помпадур,
і ми живем уже після потопу.

Не знаю я, що буде після нас,
в які природа убереться шати.
Єдиний, хто не втомлюється, — час.
А ми живі, нам треба поспішати.

Зробити щось, лишити по собі,
а ми, нічого, — пройдемо, як тіні,
щоб тільки неба очі голубі
цю землю завжди бачили в цвітінні.

Щоб ці ліси не вимерли, як тур,
щоб ці слова не вичахли, як руди.
Життя іде і все без коректур,
і як напишеш, так уже і буде.

Але не бійся прикрого рядка.
Прозрінь не бійся, бо вони як ліки.
Не бійся правди, хоч яка гірка,
не бійся смутків, хоч вони як ріки.

Людині бійся душу ошукать,
бо в цьому схибиш — то уже навіки.
               
Перевод с украинского.

            *
Жизнь движется, не зная корректур,
И время вдаль летит лихим галопом.
Уж след простыл маркизы Помпадур,
И мы живём, не тронуты потопом.

Не ведаю, что будет после нас,
В каких природа явится одеждах,
Но снежным комом времени запас
Летит, и мы спешим в своих надеждах

Оставить чуть побольше, чем слова,
Хотя, скорей всего, пройдём, как тени,
Лишь только б глаз небесных синева
На хрупкий мир взирала бы в цветеньи!

Чтоб ширь лесов не вымерла, как тур,
Чтоб прелесть слов не чахла, словно руды.
Жизнь движется без всяких корректур,
И как напишешь, так оно и будет.

Не трусь - порой досадна так строка.
Прозрений не страшись - они целебны.
Не бойся правды, хоть она горька,
И грусти рек - грустить порой не вредно.

Людскую душу бойся обмануть,
Ведь ложь не испаряется  бесследно.