назавжди разом

твоє місто похмуре радісно вітало мене,
ніжило в обіймах величної прохолоди.
моє кохання до тебе колись мине,
та не позбавить солодкої насолоди
кохати твоє місто.

ми з ним наче з одного тіста,
з єдиного каменю.
наш спільний творець
вимальовував нас своїми руками
довго
пізно
старанно.
і тепер ми з ним зв'язані.
чуєш?
назавжди разом.


Рецензии
Дуже непогано,але відчувається,що російською ви більш вільно висловлюєтесь...

Александр Щусь   25.11.2015 19:47     Заявить о нарушении