назавжди разом
ніжило в обіймах величної прохолоди.
моє кохання до тебе колись мине,
та не позбавить солодкої насолоди
кохати твоє місто.
ми з ним наче з одного тіста,
з єдиного каменю.
наш спільний творець
вимальовував нас своїми руками
довго
пізно
старанно.
і тепер ми з ним зв'язані.
чуєш?
назавжди разом.
Свидетельство о публикации №114111511380
Александр Щусь 25.11.2015 19:47 Заявить о нарушении