Лунає постріл. Ще один.
Чиєсь життя під дикий вий,
чіпляючись за чорний дим,
злітає тихо із трави.
Десь чутний вибух. А за ним
кудись біжить червоний хрест.
І кров напоєм вогняним,
палає у душі в протест.
Усе затихло. Тільки ніч
Тихенько плаче над тілами.
І не важливо в чом там річ,
чому війна йде поряд
з
нами?
чому в йна йде поряд з нами?
© Copyright: Погорелый Театр, 2014
Свидетельство о публикации №114111501005
Свидетельство о публикации №114111501005
Рецензии