з учора...

…до світу думок із безмовної тиші   
відлуння з учора, летіть!..
довіривсь минулому збуджений вітер,
бо ж нічого вчора таїть…

по вулицям бігає, мов божевільний
грабує без доводів мить,
то ж я йому винен, як інші терпіння,
в спустілому серці болить…


Рецензии