М сяць св тить...

Місяць світииь... Ніжним сяйвом
Проливається в кімнату...
І дзвенить легеньким драйвом,
І складається в сонату...

Ліхтарі повимикали,
Досить місячного світла...
Мої думи повтікали,
Нічка зорями розквітла...

Сон подихує в дрімоті,
Поза плечі заховався,
Б'ється птахою у плоті
І совою враз озвався...

Місяць повний, мов тарілка,
В небесах собі мандрує...
І хмарин прозора гілка
Шлях той пильно калібрує...

Я не сплю... О, як невпинно
Час по Небу пропливає...
А думки мої, так дивно,
Ніч по крапельці спиває...

Серце зовсім роз'ятрилось
І до сну ніяк не хоче...
В тайні ночі відтворилось
І шепоче щось, шепоче...
5.11. 2014,  4-44


Рецензии