Україна — моя друга мати.
Ця земля народила мене.
І чужої не хочу я мати.
Вірю я: все погане мине.
Україна — моє виховання.
Із любові ростила мене.
І тепер маю одне прохання:
Хай погане назавжди мине.
Україна — мої рідні люди,
Вона їх всіх дарує мені.
А сама тихо мріє про чудо:
Не горіти тепер у вогні.
Україна — мої ясні очі,
Я не бачу без неї життя.
Я одного для неї лиш хочу:
Не даруйте ви їй забуття.
Україна — мій край є у світі.
Відбирати у себе не дам!
Скориставшись останньою миттю,
Хочу я тільки щастя всім нам!
Мати
© Copyright: Марина Сидоренко, 2014
Свидетельство о публикации №114111405857
Свидетельство о публикации №114111405857
Рецензии