А я, як i ранiш...
Хоча дороги наші розійшлись.
Від мене, мій коханий, утікаєш,
А я кричу у простір: " Відгукнись! "
Вертайсь, як на душі почуєш боліч.
Якщо не розумітиме вона.
Усе тобі пробачу - сльози й горіч,
Мені любов свята, вона одна!
А я, як і раніш, тебе кохаю
І поруч уявляю уночі...
У серці все життя тебе тримаю
І у юрбі тебе шукаю ідучі.
Свидетельство о публикации №114111400441