Як жаль, що не можна в минуле писати листи,
Як жаль, що не можна минуле умить поміняти,
Комусь вибачати,а з кимось палити мости,
Встелити життя гілочками розцвівшої м'яти.
Як жаль, що майбутнє не можна мов косу плести,
Бажанні вершини невпинно і стрімко скоряти
Як жаль, що людині не завжди вдається цвісти,
Мов сталь на ногах цілу вічність розп'яту стояти.
Не можна в минуле писати листи
© Copyright: Ксения Левак, 2014
Свидетельство о публикации №114111305340
Свидетельство о публикации №114111305340
Рецензии