Я гаптувала серденько свое...
Мине і ТЕ, що було поміж нами...
Я гаптувала серденько своє,
Не золотими - чорними нитками...
Я гаптувала, щоби залатать
І заховати свого серця шрами...
Стискала губи, щоб не закричать -
Боліло дуже сильно...до нестями...
Я намагалась серцю донести,
Що незамінних небуває в світі...
В час розпачу й гіркої самоти,
ХТОСЬ клав мені до ніг букети квітів...
Витягував мене із пекла в рай
Тихесенько...без криків про кохання...
Лиш говорив мені: Ти вір і знай -
Любов ніколи небува остання...
Хоч пізно...зрозуміла я одне:
НЕ ВАРТО!!!...та й НЕ ХОЧУ я вертати...
ЗАПАМ"ЯТАЙ!!!...- ЩО це не я тебе,
А ТИ МЕНЕ уже навіки ВТРАТИВ...
Та ти не переймайся...інші Є...
Тебе більш не впущу в душевні храми...
Бо...ЗГАПТУВАЛА серденько своє
Здебільшого - ВСЕ Ж - чорними хрестами...
Свидетельство о публикации №114111302040
Завальнюк Мишина 22.11.2014 11:34 Заявить о нарушении
Наталья Кислощук 22.11.2014 20:55 Заявить о нарушении