про те...
у тьмяному світлі думок
ледь видніється край світу,
із неволі наших ілюзій
рветься Душа за обрій,
інколи збиваючись з дороги,
не вдовольняючись собою
ми шукаємо інший путь
і нам уявляється,
що він є!..
із неочікуваних картинок
складаємо життя,
мріємо Любов’ю,
не гадаючи про те:
що починається з нас?..
іноді самі падаємо
у безкраю прірву роздумів
про безутомну безкінечність…
і куди ж вона манить нас?..
у яку невідомість?..
Свидетельство о публикации №114111209997