Не можна серце поділити навпіл
Ні в мирний час, ані в години залпів,
І вибухів, і нашої недолі,
В страшні часи випробування волі!
Мій дід загинув в шахті, шахтарем був тато,
І працею шахтарською мій рід багатий.
При цьому запорізька гілка ми на древі
Козацького народу з силой левів.
Я українка! Я донецька степовичка!
І, мабуть, звідти в мене вільна звичка:
Як обираю серцем – я щаслива,
Люблю – то в цьому вірна, незрадлива.
Тож як я можу зрадити родину:
Донбас – мій батько, мати – Україна!
Як маю серце навпіл поділити?
І як з відступництвом таким я зможу жити?
Тепер Донбас мій хворий і недужа ненька –
Болить, болить за них моє серденько,
Втім не зрікаються старих і немічних батьків:
Ми ж ЛЮДИ, а не зграя хижаків!!!
Не змушуйте мене ділити нероздільне,
Не крайте моє серце на частини!
Донецьк, 1 листопада 2014р.
Не можна серце подiлити навпiл
© Copyright: Виктория Барановская, 2014
Свидетельство о публикации №114111208873
Свидетельство о публикации №114111208873
Рецензии
Віко, боляче читати такі строки! Дуже боляче за країну, за людей, котрі пішли за брехнею. Неможна торгувату батьківщиною, як старим мотлохом. Дуже боляче за вас, там залишившихся!
Колись мені матуся розповіла анекдот, котрий я переписала віршем й додала певний висновок. Він дуже в тему вашого вірша, хоча й написан в жартівливій манері. Дуже хочеться підставити вам плече, стати спина до спини, підтримати якось. Може, співзвуччя наших сердець та думок дасть вам хоч маленьки втіху http://www.stihi.ru/2014/07/09/5073
Молюся про вас!
З теплом,
Виктория Борисова 2 02.01.2017 23:41 • Заявить о нарушении
Колись мені матуся розповіла анекдот, котрий я переписала віршем й додала певний висновок. Він дуже в тему вашого вірша, хоча й написан в жартівливій манері. Дуже хочеться підставити вам плече, стати спина до спини, підтримати якось. Може, співзвуччя наших сердець та думок дасть вам хоч маленьки втіху http://www.stihi.ru/2014/07/09/5073
Молюся про вас!
З теплом,
Виктория Борисова 2 02.01.2017 23:41 • Заявить о нарушении
Доброго Вам здоров'я, пані Вікторіє!
Живильной краплею дощу
Лягли Ваші слова на душу!
Безмежно вдячна Вам за слова підтримки та спвчуття. Яке це все ж таки щастя - усвідомлювати, що народ наш, попри всі випробування та негаразди, душевний і щедрий на добро!
Віко! Дуже хотіла прочитати Ваші поетичні рядки за наданим Вами посиланням,втім у мене відображається як "Произведение удалено автором"(((
Намагатимуся ще.
Рада знайомству з Вами. З найщирішими побажаннями миру та добра
Виктория Барановская 03.01.2017 07:16 Заявить о нарушении
Живильной краплею дощу
Лягли Ваші слова на душу!
Безмежно вдячна Вам за слова підтримки та спвчуття. Яке це все ж таки щастя - усвідомлювати, що народ наш, попри всі випробування та негаразди, душевний і щедрий на добро!
Віко! Дуже хотіла прочитати Ваші поетичні рядки за наданим Вами посиланням,втім у мене відображається як "Произведение удалено автором"(((
Намагатимуся ще.
Рада знайомству з Вами. З найщирішими побажаннями миру та добра
Виктория Барановская 03.01.2017 07:16 Заявить о нарушении
Так, хай дасть нам Господь добра, мира та покаяння. Сьогодні ввечері (як і, практично, кожного дня)молилися з дітьми та чоловіком за Україну, наш народ, за мир та спокій: по-перше, в серцях людей і, як слідство, в державі загалом!
Вікусю, ще раз даю посилання. У мене воно відкривається. Якщо у вас не спрацює - напишіть, будь ласка, я тоді вірш (текст) сюди скопіюю, та й усе :)
http://www.stihi.ru/2014/07/09/5073
Попри все, Донецьк - це Україна! Сил вам, витримки та надії! Розділяю біль та молюся за вас!
З теплом,
Виктория Борисова 2 03.01.2017 23:26 Заявить о нарушении
Вікусю, ще раз даю посилання. У мене воно відкривається. Якщо у вас не спрацює - напишіть, будь ласка, я тоді вірш (текст) сюди скопіюю, та й усе :)
http://www.stihi.ru/2014/07/09/5073
Попри все, Донецьк - це Україна! Сил вам, витримки та надії! Розділяю біль та молюся за вас!
З теплом,
Виктория Борисова 2 03.01.2017 23:26 Заявить о нарушении
Дивно, посилання не активується (не робиться синього коліру). Може, цей вірш забанили, хтось поскаржився? Я копіювала посилання в адресну строку та кликала пошук. Все відкривається. Чекаю від вас результату.
Виктория Борисова 2 03.01.2017 23:29 Заявить о нарушении
Виктория Борисова 2 03.01.2017 23:29 Заявить о нарушении
Вікторіє! Мені так шкода!
Те саме знову при всіх моїх численних спробах перейти за цим посиланням(((
Може, усе ж таки скопіюєте та надішлете через повідомлення, якщо це не надто обтяжливо для Вас?
Буду дуже вдячна Вам за таку ласку!
Дорога моя тезко! Ви розчулили мене до сліз Вашою молитвою.
Дай Бог Вам і Вашій родині миру й усіляких гараздів!
Виктория Барановская 04.01.2017 18:07 Заявить о нарушении
Те саме знову при всіх моїх численних спробах перейти за цим посиланням(((
Може, усе ж таки скопіюєте та надішлете через повідомлення, якщо це не надто обтяжливо для Вас?
Буду дуже вдячна Вам за таку ласку!
Дорога моя тезко! Ви розчулили мене до сліз Вашою молитвою.
Дай Бог Вам і Вашій родині миру й усіляких гараздів!
Виктория Барановская 04.01.2017 18:07 Заявить о нарушении
Вибачте, Вікусю! У нас був дітячий табор, додому не приходила - приповзала, було не до інтернету. Так, це буде простіше - скопіювати сюди. Зараз я так і зроблю.
Виктория Борисова 2 05.01.2017 21:46 Заявить о нарушении
Виктория Борисова 2 05.01.2017 21:46 Заявить о нарушении
От непонятки, страха, безнадёги
В Россию Пес бежит на ПМЖ.
Спешит, бедняга, аж заносит ноги.
«Эх, заживу!», мечтается уже.
Тут Погранец российский – вот досада!
Из темноты выскакивает вдруг:
«Куда несемся? Что в России надо?!
А ну, давай, раскалывайся, друг!»
«Так я, того, мне в Украине плохо! –
Покоя нет, с кормежкою беда…»
Границы страж «рассыпался горохом»*:
«Ха-ха-ха-ха! Я понимаю! Да!
Ну что ж, вперед! Сегодня я не строгий!»
И Пёс рванул, не чувствуя земли…
К утру добрался, грязный и убогий.
Его пригрели, с будкой помогли…
Недели две спустя, бдит на границе
Знакомый нам нестрогий Погранец.
«Ты чё?! Назад?!» - глядит, вприпрыжку мчится
Все тот же Пёс – «Куда ты, удалец?!»
«Да в Украину! Нету больше мочи!
В России, думал, харчь, покой, уют…
Но так скажу: разочарован очень! –
Не только жрать – и гавкать не дают!»
На этом можно было б ставить точки,
Но все ж не лишне подвести итог.
Короткий он – всего четыре строчки,
Чтоб вывод каждый сам бы сделать мог.
Друзья мои! Не устаю молиться,
Прозрели чтобы: РОДИНА – ОДНА!
С любовью в сердце надобно трудиться –
Тогда лишь милой станет нам она!
________________________________
*рассыпаться горохом – то же, что «покатиться со смеху»
Виктория Борисова 2 05.01.2017 21:47 Заявить о нарушении
В Россию Пес бежит на ПМЖ.
Спешит, бедняга, аж заносит ноги.
«Эх, заживу!», мечтается уже.
Тут Погранец российский – вот досада!
Из темноты выскакивает вдруг:
«Куда несемся? Что в России надо?!
А ну, давай, раскалывайся, друг!»
«Так я, того, мне в Украине плохо! –
Покоя нет, с кормежкою беда…»
Границы страж «рассыпался горохом»*:
«Ха-ха-ха-ха! Я понимаю! Да!
Ну что ж, вперед! Сегодня я не строгий!»
И Пёс рванул, не чувствуя земли…
К утру добрался, грязный и убогий.
Его пригрели, с будкой помогли…
Недели две спустя, бдит на границе
Знакомый нам нестрогий Погранец.
«Ты чё?! Назад?!» - глядит, вприпрыжку мчится
Все тот же Пёс – «Куда ты, удалец?!»
«Да в Украину! Нету больше мочи!
В России, думал, харчь, покой, уют…
Но так скажу: разочарован очень! –
Не только жрать – и гавкать не дают!»
На этом можно было б ставить точки,
Но все ж не лишне подвести итог.
Короткий он – всего четыре строчки,
Чтоб вывод каждый сам бы сделать мог.
Друзья мои! Не устаю молиться,
Прозрели чтобы: РОДИНА – ОДНА!
С любовью в сердце надобно трудиться –
Тогда лишь милой станет нам она!
________________________________
*рассыпаться горохом – то же, что «покатиться со смеху»
Виктория Борисова 2 05.01.2017 21:47 Заявить о нарушении
Хай Господь вам допоможе пережити і вистояти!
З молитвою й теплом душі,
Виктория Борисова 2 05.01.2017 22:02 Заявить о нарушении
З молитвою й теплом душі,
Виктория Борисова 2 05.01.2017 22:02 Заявить о нарушении
Вікторіє!Доброго часу доби Вам!
Вибачте,що не було можливості відповісти вам вчасно!
Зараз залюбки роблю це.
Прочитала Ваш вірш. До душі, до розуму, до майже фізичного відчуття того, наскільки це близько мені! Дякую Вам і підписуюся під кожним рядочком. Особливо припали до душі останні слова-висновок! Дякую вам, Віко, за Вашу людську та громадянську позицію!
Друзья мои! Не устаю молиться,
Прозрели чтобы: РОДИНА – ОДНА!
С любовью в сердце надобно трудиться –
Тогда лишь милой станет нам она!
Подібні думки є і в мене:
Пiслясвяткове...
Країна, якої шукали...
Країна, якої шукали,
Лежала у нас під ногами.
Якби ж ми її цінували,
Чи лихо б сподіялось з нами?
Країна, в якій панували,
Стелила нам долю стежками.
Невдячними горе-синами
Ми долю свою змарнували.
Країна, що в смутку ховає
Синів і дочок молодими,
Як в очі дивитися має
Їх матерям посивілим?
Країна. що плаче криваво,
Сльозами дружин, вдів убогих,
Не хоче вже іншої слави,
Ніж права життя від Бога -
Життя для дітей і онуків
Під мирним блакитним небом,
І щоб не кружляли круки
Над нашим безкрайнім степом.
Країна, якої жадаєм,
Чекає від нас порятунку,
Бо іншого в нас i немає
На всім білім світі притулку.
Країна, яку відбудуєм,
Нам стане дороговказом:
Що маєм, нарешті цінуєм,
А цінне твориться разом!
м. Донецьк, 24.08. - 31.08. 2016 р.
Дякую Вам, Віко, за підтримку та душевність побажань!
Виктория Барановская 13.01.2017 20:22 Заявить о нарушении
Вибачте,що не було можливості відповісти вам вчасно!
Зараз залюбки роблю це.
Прочитала Ваш вірш. До душі, до розуму, до майже фізичного відчуття того, наскільки це близько мені! Дякую Вам і підписуюся під кожним рядочком. Особливо припали до душі останні слова-висновок! Дякую вам, Віко, за Вашу людську та громадянську позицію!
Друзья мои! Не устаю молиться,
Прозрели чтобы: РОДИНА – ОДНА!
С любовью в сердце надобно трудиться –
Тогда лишь милой станет нам она!
Подібні думки є і в мене:
Пiслясвяткове...
Країна, якої шукали...
Країна, якої шукали,
Лежала у нас під ногами.
Якби ж ми її цінували,
Чи лихо б сподіялось з нами?
Країна, в якій панували,
Стелила нам долю стежками.
Невдячними горе-синами
Ми долю свою змарнували.
Країна, що в смутку ховає
Синів і дочок молодими,
Як в очі дивитися має
Їх матерям посивілим?
Країна. що плаче криваво,
Сльозами дружин, вдів убогих,
Не хоче вже іншої слави,
Ніж права життя від Бога -
Життя для дітей і онуків
Під мирним блакитним небом,
І щоб не кружляли круки
Над нашим безкрайнім степом.
Країна, якої жадаєм,
Чекає від нас порятунку,
Бо іншого в нас i немає
На всім білім світі притулку.
Країна, яку відбудуєм,
Нам стане дороговказом:
Що маєм, нарешті цінуєм,
А цінне твориться разом!
м. Донецьк, 24.08. - 31.08. 2016 р.
Дякую Вам, Віко, за підтримку та душевність побажань!
Виктория Барановская 13.01.2017 20:22 Заявить о нарушении
Амінь! Амінь!
Дуже важливо знати, що не вмерла Україна у захопленних містах. Віко, дорогенька, ваші вірші - це бальзам на душу!
Хай цей вірш стане для вас підтримкою http://www.stihi.ru/2015/10/10/4146
З теплом у серці та щирою вдячністю Богу за наше знайомство,
Виктория Борисова 2 14.01.2017 00:29 Заявить о нарушении
Дуже важливо знати, що не вмерла Україна у захопленних містах. Віко, дорогенька, ваші вірші - це бальзам на душу!
Хай цей вірш стане для вас підтримкою http://www.stihi.ru/2015/10/10/4146
З теплом у серці та щирою вдячністю Богу за наше знайомство,
Виктория Борисова 2 14.01.2017 00:29 Заявить о нарушении
Навзаєм,Вікторіє!!!
"И будет хороший день!
....................
И будет хотеться жить!!!"
Будем жить!!! І будьмо!!!!
Виктория Барановская 14.01.2017 10:16 Заявить о нарушении
"И будет хороший день!
....................
И будет хотеться жить!!!"
Будем жить!!! І будьмо!!!!
Виктория Барановская 14.01.2017 10:16 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.