Суперструнне реггi

Я лежу у залізобетоні,
А довкола - дороги і небо,
А за небом дихає всесвіт
У дотепного Бога в долоні.

Черепаха, що землю тримає
Інфразвучно чхнула у простір,
І у вакуумі відлуння
Раптом збацало Боба Марлі.

Заплясало сяйво північне
І в Японії землетруси
І думки в голові моїй дивній
Потягнули писать незвичне.

Грає Бог на своїх суперструнах
Суперовий такий собі реггі,
І хитається всесвіт у ритм,
І пророцтва - таїнства в рунах

Раптом виринуть серед дороги,
Поміж класиків й слів про кохання,
Під рукою малої дитини.
Під рукою дотепного Бога.


Рецензии
... Всесвіт, простір,
.. Великий вибух,
.Ба-бах!
Звуків тих відлуння
... Струнами
.. У руках.
Мало кисню, озону,
... Резонанси гармонії
.. Як дофамін.
Дійшли ми уже
.. До бозону.
.Там Він!

Б-г каже:-Почніть все спочатку.

.
.
З повагою

Юра Радуга   29.12.2018 01:52     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.