Лина Костенко. Те журавли...

Те журавли, их крик прощальный трубный…
Сюита тех отлётов так светла…
Натянет дождь осенней арфы струны,
И струн коснётся пальчиком ветла.
Грустна арфистка – рук изгиб ивовый!
До самых плеч окутана в туман.
Мелодию любви сыграй мне снова,
Ту, без которой холодно словам.
Сыграй ты мне осенний плач калины.
Сыграй всё то, что я тебя прошу.
Я не скрипичный ключ, а журавлиный
Тебе над полем в небе напишу.

перевод с украинского

Ліна Костенко

"Ті журавлі, і їх прощальні сурми…"

Ті  журавлі,  і  їх  прощальні  сурми… 
Тих  відлітань  сюїта  голуба… 
Натягне  дощ  свої  осінні  струни, 
торкне  ті  струни  пальчиком  верба. 
Сумна  арфістко  –  рученьки  вербові!  – 
по  самі  плечі  вкутана  в  туман. 
Зіграй  мені  мелодію  любові, 
ту,  без  котрої  холодно  словам. 
Зіграй  мені  осінній  плач  калини. 
Зіграй  усе,  що  я  тебе  прошу. 
Я  не  скрипковий  ключ,  а  журавлиний 
тобі  над  полем  в  небі  напишу.