о поэтах 2
Говорять про речі буденні.
Немов їх з чужої планети
Занесло у наші терени.
Вони перетворюють світ цей
В слова, що бездонно-глибокі,
Долаючи римами відстань
І з нами говорять крізь роки.
Як легко буває, поети
Говорять про речі важливі.
Читаєш і хочеш завмерти
Вклонившись їх мудрості сивій.
Як лячно буває, поети
Мовчать у книжках на полицях...
Не в силах спинити багнети
Мовчить на Страсному дзвіниця.
Свидетельство о публикации №114111007990
Воно ж бо живе в моїх віршах.
Сприймати не всяк їх уміє,
Кепкують: "Писали і... гірше".
Доладно скропив татуажем,
Та пестив строфу, мов кохану,
У дзеркалі дивних зображень
Я думку сховав між рядками.
А зараз у серці гадаю:
"Кому це потрібно, навіщо?
Хоча б... розуміння жадаю"...
Та... марно: в "корзині" вже вірші.
З повагою
просто А.К.
Андрей Королёв 7 15.11.2019 11:12 Заявить о нарушении
дякую за коментар
Ещё Один Рифмоплёт 21.01.2020 11:11 Заявить о нарушении
З повагою
просто А.К.
Андрей Королёв 7 21.01.2020 14:27 Заявить о нарушении