о поэтах 2

Як гарно буває поети
Говорять про речі буденні.
Немов їх з чужої планети
Занесло у наші терени.

Вони перетворюють світ цей
В слова, що бездонно-глибокі,
Долаючи римами відстань
І з нами говорять крізь роки.

Як легко буває, поети
Говорять про речі важливі.
Читаєш і хочеш завмерти
Вклонившись їх мудрості сивій.

Як лячно буває, поети
Мовчать у книжках на полицях...
Не в силах спинити багнети
Мовчить на Страсному дзвіниця.


Рецензии
Як сумно, що серденько скніє,
Воно ж бо живе в моїх віршах.
Сприймати не всяк їх уміє,
Кепкують: "Писали і... гірше".

Доладно скропив татуажем,
Та пестив строфу, мов кохану,
У дзеркалі дивних зображень
Я думку сховав між рядками.

А зараз у серці гадаю:
"Кому це потрібно, навіщо?
Хоча б... розуміння жадаю"...
Та... марно: в "корзині" вже вірші.

З повагою
просто А.К.

Андрей Королёв 7   15.11.2019 11:12     Заявить о нарушении
..."пестив", "скніє"....з такими словами тяжко знайти розуміння...хіба у тих, хто читає художню літературу.
дякую за коментар

Ещё Один Рифмоплёт   21.01.2020 11:11   Заявить о нарушении
Ой, це - не про мене.)))))))))

З повагою
просто А.К.

Андрей Королёв 7   21.01.2020 14:27   Заявить о нарушении