Жив та хліб й дітей ростив,
А коли орда напала -
Взяв автомат й її зустрів:
За волю, правду, честь і славу.
Став він стіною за Вітчизну,
За рідні села і міста,
А смерть свою вершила тризну
Без долі, Бога і хреста.
Солдат упав під Іловайськом,
Де все горіло і ревло,
В патріотичнім українськім війську
Таких боїв ще не було.
Тут «градом» сипались ракети,
А лютий ворог - бувший брат,
Земля і небо - справжнє пекло,
Ішов у безвість наш солдат.
В танку згорів, як невідомий,
Сховали в рідній стороні,
Сердечний біль й душевний спомин
Тепер у вічному вогні.
5.11. 2014р., Київ
Балада про невiдомого солдата
© Copyright: Григорий Божок, 2014
Свидетельство о публикации №114111006776
Свидетельство о публикации №114111006776
Рецензии
Эт точно.
Пришла орда из-под Киева и других городов на донбасскую и луганскую земли. Где такие же люди жили, и работали, и детей растили...
Но - мешали.
И к ним пришли.
Всё так и было.
Сергей Тряпкин 14.11.2014 10:43 • Заявить о нарушении
Пришла орда из-под Киева и других городов на донбасскую и луганскую земли. Где такие же люди жили, и работали, и детей растили...
Но - мешали.
И к ним пришли.
Всё так и было.
Сергей Тряпкин 14.11.2014 10:43 • Заявить о нарушении