М1сяць ц1луе мою непок1рну н1ч
І промінь, безпечно, спускає мені до ніг:
Він не зігріє в цей холод, проте не кине.
Вечір зимовий гасне… Приходить ніч.
Зірка в безсонні ходить поміж степами,
Шукає бездомних, безстрашних, але сумних…
Безпомічно падає… Вітер її шукає…
Проте не знаходить… Здіймається заметіль.
Хочеш, не хочеш… Сьогодні – це так прекрасно!
Це неповторне… Назавжди залишить слід!
Я Вам дарую свою веселкову казку…
Місяць цілує мою непокірну ніч.
05.12.13
Свидетельство о публикации №114110907710