…невигаданий мороз
раптово обійняв тремтінням тіло,
в пута холоду потрапила душа -
дихала свіжістю біла постіль зими,
до з’єднання з небом, не з розлукою
готували думки до життя:
де під шапками снігу
ледь помітно здвигає плечима гілля,
б’є у дзвони до сонця зранку тривога,
почуття надихають на творчість
із ледь помітних мрій в терпінні серця,
бринить голосно голос Віри у щастя…
зимове вiяння натхнення...
© Copyright: Виктор Сурженко, 2014
Свидетельство о публикации №114110901940
Свидетельство о публикации №114110901940
Рецензии