Нехай, від мене ти підеш,
Любов інакшої знайдеш.
Нехай, страждати буду я,
Слізьми покриється земля.
Мені все рівно, лиш би ти,
Коханий, щаслив був завжди.
Нехай вона тебе кохає,
Твоє серденько хай палає.
А я - дощем жовтневим стану,
Хоч це не вилікує рану.
Тоді я зіркою на небі буду,
Тебе мій милий я ніколи не забуду.
Твій шлях у темряві я освічу,
І білим голубом в важку хвилину прилечу.
Тебе, коханий про одне благаю,
Тобі, мій любий довіряю,
Не забувай мене, не забувай,
Ім'я моє, хоч увісні згадай.
Ти щастя свого з нею не руйнуй,
Кохай її і деколи ревнуй,
А буде жовтень - впаде лист кленовий на плече,
Ти знай - це я, не забувай, не забувай мене...
06-07.10.2006р
Не забувай
© Copyright: Мария Землянская, 2014
Свидетельство о публикации №114110900150
Свидетельство о публикации №114110900150
Рецензии