Каштанів свічки розцвіли,
А я не вірю вже тобі...
Казав неправду сотні раз,
Ти вже не думаеш про нас.
Сказав прийдеш, а не прийшов,
Вже вечір тихо підійшов...
А я чекаю все тебе,
Хоч знаю - обманув мене.
Тебе я досі ще кохаю,
Чому? Сама не знаю.
Я поцілунку так чекаю!
Все сторінки книжок гортаю,
Але в книжках я не знайду пораді,
Я хочу, тілки лиш, кохати.
Каштани просто розцвіли,
Я не шукаю в них вини,
Вони нічого не зробили,
Моє серденько не вони розбили!
Зробив ти боляче мені,
А я пробачила тобі.
Цей лист тобі лишаю,
Сама ж повільно помираю.
Душа як сніг на сонці тане,
А може, винні тут каштани?..
весна 2005р.
Каштани
© Copyright: Мария Землянская, 2014
Свидетельство о публикации №114110809390
Свидетельство о публикации №114110809390
Рецензии