я пам'ятаю тебе до самих осатанілих думок
до самого пекла, так пам'ятаю аж страшно
якось мене ти посадив на гачок
якось залишився ти у моєму серці
чинно співає пісню похмурий день
десь пробігає зоре, журчать канави
боже, дай трохи правди, відчуй легень
що надриваєтся так що тримтять облави
світла та думка, що зранку пришла у двір
і від похмілля сходить роса як світлиця раю
хто відчуває сердцем той буде щасливій всіх
я відчуваю душу, тому я твоя отрава.
я пам ятаю тебе до самих осатанiлих думок
© Copyright: Анастасия Радчук, 2014
Свидетельство о публикации №114110805763
Свидетельство о публикации №114110805763
Рецензии