Де б я не був, чи то в далекім краї,
А чи в глибинах матінки Землі –
Я рідну школу завжди памятаю.
До неї я приходжу на поклін.
Своїх думок від неї не ховаю.
Ділю із нею радощі й біду.
Вона мені в житті допомагає.
І знову й знов до неї я іду.
Йдуть незнайомі хлопчики й дівчатка.
Ніхто із них уваги не звертає.
У них життя іще лиш на початку.
Це наша зміна юна підростає.
Це їм вести незвідані маршрути,
Нові шляхи у космос прокладати.
Як би дитинство міг я повернути –
За мить оцю я можу все віддати.
І може той білявенький хлопчина,
В життя узявши зоряний розгін,
Через роки в знайомі, рідні стіни,
Зі мною разом прийде на поклін.
11 лютого 1977 року.
Де б я не був
© Copyright: Андрей Шевчук 3, 2014
Свидетельство о публикации №114110709012
Свидетельство о публикации №114110709012
Рецензии