у променях щастя...

 
…по блакитному шовку неба
пливуть хмарки наче морем,
під сонячним промінням,
у зірковому мерехтінні,
у свої манкі уяви-сни…
простуючи світом, як і думки:
вони ховаються і зникають
слухняні своїй Долі   
од спустілих берегів до мрій
розганяючи мару видінь,
змішуючи і сум, і радість,
спокій і насторогу,
у позолоченому просторі
я намагаюсь і хочу
із плесом тихого серпанку,
із клекотом почуттів
не заспокоєне серце і душу
в натхненні віддати Любові
полинувши у роздумів хмаровій,
зостатись закоханим і щасливим…


Рецензии