В земних садах ще запахом ренети...
***
В земних садах ще запахом ренети
сумирний вечір тішиться. Снігів
недотик, звітрений на вправнім злеті
зими до нас, осілих, і птахів .
По плесу, ген, пливе кача ізнову,
ой, нене, бачиш,- догора свіча,
кривавить обрій місячну підкову,
в обійсті у садку коло Збруча.
Не сніг іще, згубилось пір'я сиве,
недобра звістка, сниво… Люстро плес
задивлене у вись … Гіркотужливо
полин своє колише « дай нам днесь…»
Свидетельство о публикации №114110609910