В земних садах ще запахом ренети...

Воїнам світла, бійцям, що поклали душу і тіло за Україну... Присвята.

                ***

В земних садах ще запахом ренети
сумирний вечір тішиться. Снігів
недотик, звітрений на вправнім злеті
зими до  нас, осілих, і  птахів .

По плесу, ген, пливе кача ізнову,
ой, нене, бачиш,- догора свіча,
кривавить обрій місячну підкову,
в обійсті у садку коло  Збруча.

Не сніг іще,  згубилось пір'я сиве,
недобра звістка, сниво… Люстро плес
задивлене у вись … Гіркотужливо
полин своє колише « дай нам днесь…»


Рецензии