Бежит в лета, как змейка, извиваясь

Бежит в лета,
Как змейка,
извиваясь,
Среди тревог,
улыбок и разлук
Моя судьба,
загадочно рождаясь,
И исчезая вдруг.
Ей юная даль
Реже машет рукою,
Об ушедшем
без слов,
Сожалею, не скрою.
Видно лунная
марь
Над прохладой
речною,
Под напевы
ветров
Распрощалась
со мною.


Рецензии