Кольчуга

Світ із людини вправно гартує сталь,
Поїть її кривавим гірким вином.
Ти - його майстер, ти - молодий коваль,
Твоє покликання - битва з підступним злом.

Я - лиш одне з майбутніх твоїх творінь,
Скоро прийде мій час - розведеш вогонь,
Кинеш на стіни власну червону тінь...
Молот, удар, вода. "А тепер - холонь".

Я бачив гірші з ліпших твоїх робіт,
Я знаю всі деталі їх гострих лез,
Я пам'ятаю запах твоїх чобіт.
Я хочу стати кращим з твоїх чудес.

Тільки я прошу... Мрію не буть мечем.
Краще - кольчуга, вірна і вкрай міцна.
І ту людину, котрій встелю плече,
Не забере - не зможе забрать війна.

Будь обережний... Пильно плети мене,
Не залишай дірок або слабших місць.
Все, про що можу я попрохать тебе -
Дати мені безмежну завзяту міць.

Ти закінчив роботу. Не чуєш ніг.
Я так боюсь - на продаж міській юрбі.
Тільки... Я навіть мріять про це не міг:
Те, що робив мене ти як раз собі.

5-6.11.14