час змiн...

…у неспокійну людність уяв,
у напівсвідоме і рухливе небо
летить білою хмарою – Душа!..
юрми думок, стають довгими,
і короткими, веселими, та сумними,
а іноді обуреною громадою
в хаосі раптових змін
я теж змінююсь,
як нескінченність
світу…


Рецензии