Все, що мина, - чуже
(В названии редактор сайта не сохраняет украинское "Є".)
Тиша нічна шурхотить за стіною.
Місяць ошатний пливе.
Ти переміг у німому двобою,
Буцімто, майже, сливе.
І не посмій мене знову картати,
Мій незворушний орел.
Глянь, струменіють крізь лозяні грати.
Зорі - мов денця джерел.
Я поступилась, жіночно природньо:
Хай будеш правий уже.
Дихає сумом синя безодня:
Все, що минає, - чуже.
Ти проти мене винайшов зброю:
Осторонь бути німим.
Наче серпанок понад рікою,
Стелеться зоряний дим.
Тільки сумління твоє безголосне
В серці породжує щем.
Ніч відступає лагідно, млосно
Тихим осіннім дощем.
02.11.14.
Свидетельство о публикации №114110610457
Сенаторов Владимир Анатольевич 25.11.2014 01:53 Заявить о нарушении
Наталия Хорунжева 26.11.2014 00:38 Заявить о нарушении