Все, що мина, - чуже

Все, що минає, - чуже


(В названии редактор сайта не сохраняет украинское "Є".)


Тиша нічна шурхотить за стіною.
Місяць ошатний пливе.
Ти переміг  у німому двобою,
Буцімто, майже, сливе.

І не посмій мене знову картати,
Мій незворушний орел.
Глянь, струменіють крізь лозяні грати.
Зорі - мов денця джерел.

Я поступилась, жіночно природньо:
Хай будеш правий уже.
Дихає сумом синя безодня:
Все, що минає, -  чуже.

Ти проти мене винайшов зброю:
Осторонь бути німим.
Наче серпанок понад рікою,
Стелеться зоряний дим.

Тільки сумління твоє безголосне
В серці породжує щем.
Ніч відступає лагідно, млосно
Тихим осіннім дощем.
02.11.14.


Рецензии
Богатый язык, легко, осязаемо и метафоры - чудо . Очень понравилось, то что читал. Ночь отступает дождем - круто:-) на планшете нет укр. Клавиатуры, потому не могу цитировать то, что особенно. Да все особенно! С уважением

Сенаторов Владимир Анатольевич   25.11.2014 01:53     Заявить о нарушении
Спасибо, Владимир, жаль, что не все могут понять метафоричность и образность, на это тоже нужно иметь талант понимания.

Наталия Хорунжева   26.11.2014 00:38   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.