Моя сльоза
Моя сльоза – твоя самотність,
Моя душа – твій дикий сум
Хай моїх слів крихка доречність
Тобі дорогою до перехресних дум.
Я не кохаю – я хворію,
И не чекаєш – ти живеш,
І нашу крихітну надію
В пітьмі до ранку стережеш.
А раптом вранці мороз?
Вогонь свічі задмухай, загасне світло,
Надія розплескалась, краю край.
Все доленосне нам здається непомітним,
Як хаотичний почуттів розмай.
Я надихнула на шедеври,
І на губах твоїх мов сіль
А мої струни, струни-нерви.
Ти надихнув мене на біль.
листопад 2013
Свидетельство о публикации №114110506005