Стихи для детей

Перевод - Людмилы  Алмосовой

СТИХИ  К  НОВОГОДНИМ  МАСКАМ

БЫЧОК

А я – маленький  бычок!
Вот  мой  мягонький  бочок.
Остры   крепкие  копытца.
Как  люблю  я  веселиться!
Рожки  есть,  чтоб  защищаться.
Старый  Год -  давай  прощаться!
Новый! – счастья  принеси!
Чтоб  мне  было, где  пастись.
Чтоб  трава  была  зелёной!
А  пшеничка,  ах!   –  ядрёной.
Буряки  по  три  обхвата,
Мирно,  сытно  в  наших  хатах.
Здравствуй!  Здравствуй! – Новый  год!
Веселись  честной  народ!

БИЧОК

Я  –  малесенький  бичок!
Мій м’якесенький  бочок!
Гострі і  міцні  копитця,
Полюбляю  веселиться!
Ріжки  є,  щоб  захищатись,
Рік  старий!  –  давай  прощатись.
Новий!  –  Щастя принеси!
…Щоб  було  де  попастись.
Щоб  трава  росла  зелена!
А  пшениця  гарно  спіла!
Буряки!  -  щоб  не підняти.
Щоб  всім вдало  працювати!
…Рік  Новій  ступив  на  обрій!
Веселимось,  люди  добрі!

КОТИК

Зима!  -  Попрятались  все  мыши.
Летит  снежок! -  Звенит,  шуршит  по  крыше.
Сощурю  глаз.  Зевну и выгну  спинку.
Готов  с  мышонком  я  лежать  в  обнимку.
Вдруг  слышу  стук.  -  Заходит  Новый  год.
Мчусь за  подарками! – Вперёд,  вперёд,  вперед!
Мой  хвост  трубой!  -  подарок  принимаю.
Я  всех   людей  и  мышек  поздравляю!
К  чему  вражда? -  коль  празднует  народ.
Да  здравствует веселый  Новый  год!


К І Т

Зима!  Сховалися  всі  миші.
Летить  сніжок,  дзвенить.  И  шурхіт  в  тиші.
Примружу  око  и  розправлю  спинку,
Я  міг  би  з  мишею відпочивати  в  затинку.
І  раптом  чую  грюк – заходить  рік  Новий,
За  подарунками біжу я  сам  ні  свій!
Трубою  хвіст!  -  дарунки я  приймаю.
Я  всіх людей  и  мишок  привітаю!
І  не  потрібне зовсім зло  меж  нами.
…Не  будемо  на  свято  ворогами!

ПЕТУШОК
Я  имею  гребень,  шпоры,
Прекращать  умею  споры,
Правду -  истину  люблю, 
Ложь,  обиды  не  терплю.
У  цыплят  моих  всегда 
Есть  пшеничка  и  вода.
Куры  водят  хоровод.
Здравствуй!  Здравствуй!
Новый  год!


П І В Н И К
Маю  гребень!  Маю  шпорі!
Я  закінчу  усі  спори.
Правду  я  завжди  люблю,
А  образі  не терплю.
У  курчат  –  трава,  пшоно
Курки  люблять  їсть  зерно.
Гарний  я  хазяїн!
Рота  не  роззявив!







КОРОВКА
Я  счастливая  корова,
Нахожусь  зимой  я  дома,
Друг-хозяин  корм  припас,
Молоко  даю  для  вас.
Из  него  творог  и  сливки,
Шоколадные  начинки,
Шоколадки,  сыр, кефир,
На  себе  держу  я  мир.
Торт  не  сделать  без  меня,
Наслаждаюсь вас  кормя.
Мой  сынок  телёнок  Боря,
Вас  придёт  поздравить  вскоре.
Новый  год!  Новый  год!
Время  двигает  вперёд!


К О Р О В А

Я  –  щаслива!  Я -  корова!
Бо  находжусь  взимку  вдома.
Мій  господар  корм  припас,
Молоко  даю  для  Вас.
З  молока  сирок, вершечки,
Шоколадні  черевички
І  бісквітні  чобітки.
…Мир,  –  корову  полюби!
Без  корові  людям  горе,
Вся  трава  засохла  в  полі,
Стала  кепською їда.
…Без  корові  нам  біда!


ЗАЙЧИК  -  КРОЛИК
У  девочки  Сони,
В  ящичке  жил  кролик,
Кушал  он  капусту,
Было  очень  вкусно.
К  празднику  морковка!
Сено и  редиска!
Новый  год  подходит!
Дед  Мороз  так  близко!


Л О С Ь

Я гордый  лось! -  глаза  мои  искрятся.
Я  не  привык  кого  нибудь   бояться.
Живу  в  лесу,  ношусь,  как  вольный  ветер.
Свободен  я! – свободней  всех  на  свете.
Доволен  малым -  веточкой,  травой.
И дома  нет.  Я  не спешу  домой.
Мой  дом  - весь  мир!  Есть  воздух  и  вода!
А  Новый год  я  праздную  всегда!


Л О С Ь

Я  гордій  лось!  -  у  лісі  мав  зростати.
И  зовсім  я  не  звик когось  лякатись.
У  лісі  мешкаю, ношусь,  як  вільний  вітер!
Я  вільний  лось, -  вільніший всіх на  світі!
…Скрізь  забагато  їжі,  та  води.
А  Рік  Новій  святкую  я  завжди!



ЛЕВ

Я  царь  зверей! -  не  тронь  мою  причёску.
Лоснится  шерсть  и  хитро  смотрит  глаз.
Желаю  вам достичь  такого ж  лоску.
Не  бойтесь,  в  Новый  год  не  трону  Вас.


В О Л К

Я  хищный  волк,  я  не  люблю  баранов.
Чтоб  сытно  жить  встаю  обычно  рано.
Живу  в  семье,  что  стаею  зовется,
Где  дружба  есть,  там  счастье  улыбнётся.
Противно  одному!  -  и  скучно,  и  опасно.
О,  Новый  год! -  твоя  еда  прекрасна.
Курятина! Колбасный  аромат!
Входи  скорей! -  тебе  премного  рад.


В О В  К

Я  хижий  вовк! Я   так  люблю  баранів!
Щоб  вдосталь  їсть,  встаю  звичайно,  рано.
Живу  в  сім’ї,  що  зграєю    зоветься,
Де дружба  є, там  щастя посміхнеться.
Одному  кепське,  сумно,  непривітно.
…А  їжа  Новорічна  -  смаковита!
Мьясний,  ковбасній дивний  аромат!
О,  Рік  Новий,  тобі  я  дуже рад!




СОБАКА
Пусть  говорят,  что  жизнь  моя  собачья,
Что  лаю  я  всегда  по  пустякам,
Хозяин – друг! -  не  может  быть  иначе,
И  я  не  примирим  к  его  врагам.
Таю  в  душе  заветную  проблему:
Как  оторваться,  смыться,  убежать,
Потом  назад, по  собственному  следу,
Лизать  хозяина, от  радости  визжать.
О,  Новый  год! Приятная  забава.
Костей  полно,  а  мяса  не  дают.
О,  Новый  год! Дням  будущего  слава!
И  всем  гостям -  собачий  мой  салют!


С О Б А К А
Хай  кажуть  всі,  що  доленька  собача,
Що я  гарчу,  як  справжній  пустобрех.
Господар –  друг!  –  він  знає  мою  вдачу,
Бо  ворогів  я  розгоню  усіх.
Омріяну  ховаю  я  проблему, 
Як  відірватись, зникнути підчас,
А  потім  знов вернутися  по  сліду –
Лизнуть  господаря й  від радості скавчать.
О,  Рік  Новій! Приємна  ця  забава!
У  місці  кість, а   мьяса  не  дають,
О,  Рік  Новий!   Добру  и  праці Слава!
Усім  гостям  –  собачий мій  салют!

ЁЖИК
Защищает  от  зверья
Шуба  острая  моя.
Я  ношу  на ней еду, 
И  в  избу  свою  кладу.
С  Новым  годом, детвора!
Танцевать  давно  пора!

Ї Ж А К
Захищають  від  звірини
Шубки гострої  голчини.
Їжу  я  на  ній  несу,
Їжу   добру  запасу.
…З  Святом  я  вітаю  вас!
…Танцювати  дітям  час!

УТОЧКА
Ходит  утка  по  болоту,
Вышла  утка  на  работу:
Там  комарик, там  пиявка –
Всё  сгодится  для  подарка.
У  неё  растут  утята! –
Мама счастлива!  Богата!
…Нет  счастливее  утят!
С  мамой  жить  они  хотят!


К А Ч К А

Ходить  качка  по  болоту,
Вийшла  качка  на  роботу:
Ось  комарик,  –  сині  крильця.
…Для  даруночка  згодиться.
Качку-маму  ждуть  качата,
Мама  дітками  багата.
…Каченята  лапки  мочать,
Жити  с  матінкою  хочуть.

ЯЛИНКА

Кличе  Новій  рік  Оринка,
Щоб  прийшла  до  нас  ялинка,
Дід  мороз ї  Снігуронька,
З  ним  новенька  шубонька.
Подарунки ї цукерки
Під  ялинку  кладуть  діткам.
А  ялинка  все  ховає.
…В  свято  двері  відчиняє.

В  НОВІЙ  РІК

Дерев  всі  в  блискавках  накидки,
Немов  би  шати  із  парчі,
Скрізь  візерунки із  сніжинок,
І  маскарадні  скрізь  плащі.
М’якенька  снігова  перинка
Й   хмаринок легких сизий  дим.
…Новенький  рік із  серпантином
Зайти  готовий  в  кожний  дім.

НОВІЙ  РІК

Новій  рік!  –  Подаруйте  дарунок!
З  снігу,  сонця, й  блискучих  зорин,
Положить і промінчик  в  пакунок,
Щоб  до  гарних  рік  вів  перемін.
Щоб  було  нам  солодко  ї  тепло,
Щоб  хліб-сіль назавжди  на  столах,
Щоб  родині  служили  ми  вірно,
Та  усмішки  не згасли в  вустах!

В  МЕТЕЛЬ

О, эта  тёплая  постель!
О,  эта  бархатная  нега!
Когда  за  окнами  метель
Из  ветра,   холода,  и  снега.
Шуршит  в  саду  кленовый  лист,
Летит  он,   растопырив  пальцы.
И   слышен  ветра стон  и  свист.
…Бродяги!  –  вечного  скитальца.

ЗАМЕТІЛЬ
І  шерхотить  засохлий  лист,
Летить  він – розщіпірив пальці;
Я  чую  вітру стогін й свист –  гульвіси,
Вічного скитальця.
Навкруг  гуляє  заметіль,
Лягла пухнаста ковдра  снігу.
…А  я  лежу,  пухка  постіль.
Тепла   я  поважаю  нігу.

ЗИМНИЙ  ДЕНЬ

Свежий    ветер   будто  лимонад!
День  морозный пахнет  сеном  пряным!
У  природы  праздничный  наряд.
У  людей –  бесплатные  румяна.
Свежестью  пьянящая  зима
В  платье  белом,  будто  бы  невеста,
Хрупкими  снежинками  звеня,
Всё  вокруг  начистила  до  блеска.


ЗИМОВИЙ  ДЕНЬ

Свіжий  вітер,  мовби  лимонад!
День  морозний  пахне сіном тьмяним!
У  природи  вихідний  наряд,
Безкоштовні  у  людей  рум,яна.
Свіжістю  п’янить  усіх  зима,
В  платті,  ніби наречена,  білім;
Пурхає сніжинками  в  гілля.
…Розстилає  по  доріжці   килим.


В  МЕТЕЛЬ
О, эта  тёплая  постель!
О,  эта  бархатная  нега!
Когда  за  окнами  метель
Из  ветра,   холода,  и  снега.
Шуршит  в  саду  кленовый  лист,
Летит  он,   растопырив  пальцы.
И   слышен  ветра стон  и  свист.
…Бродяги!  –  вечного  скитальца.


ЗАМЕТІЛЬ
І  шерхотить  засохлий  лист,
Летить  він – розщіпірив пальці;
Я  чую  вітру стогін й свист –  гульвіси,
Вічного скитальця.
Навкруг  гуляє  заметіль,
Лягла пухнаста ковдра  снігу.
…А  я  лежу,  пухка  постіль.
Тепла   я  поважаю  нігу.

ЗИМНЯЯ НОЧЬ

Какое  белое  молчанье
Зима  торжественно  хранит!
Одета  в  лунное  сиянье
Безмолвная   Россия –  спит.
А  ночь  таинственно  и  тихо
Течёт  свозь  пальцы  бытия.
…Зима!  –  искуссная  ткачиха!
…Нарядна  Родина  моя!


ЗИМОВА  НІЧЬ

Урочисто  зима  зберігає
Сніжно-біле  пухнасте  мовчання,
В  сяйво  місячне простір вдягає,
Перед тихим яскравим  світанням.
Ніч  в  таємних  іскристих  скрижалях
Протікає  скрізь  пальці  буття,
А  матуся Зима  мовби ткаля,
Новий  день  наряджає  в  життя.

С И Н И Ч К А

Синичка  желтогрудая 
Звенит пустой  посудою –
В  кормушке нет зерна…
…Насыплю  ей  пшена.


СИНИЧКА
Нема  зерна  у  годівничці!
Так  їсти хочеться синичці!
Так  змерзла пташечка  моя!
…Побільш насиплю їй  пшона.


Ц Ы П Л Е Н О Ч Е К      ( КУРЧА)

Наседка  закудахтала –
Цыпленочек  пропал…
…А  он  сидел  под  травкою



К У Р Ч А
Ой,  квочка  заквохтала!
– Курча  моє  пропало!
 – Те  ж  сидячі  під  травкою
Так  солоденько  спало.

Р Ы Б А К
Окунь  плавает  в  реке,
Удочка  в  моей  руке,
На  крючок  надет  червяк.
…А  я  маленький  рыбак.


РИБАЛКА
В  річці  рибка  окуньок,
У  руці моїй  сачок,
Вудлище,  як палка.
…Я  малий  рибалка.




Д Р А К О Н Ч И К
А  я  маленький  дракончик
Есть  на  шапочке  помпончик,
У меня  богатства  мира.
…Все  дракончики  банкиры.

Д Р А К О Н Ч И К
Я   –  малесенький  дракончик!
Є на шапочці  помпончик.
Зодягнув  сюртук  красивий,
Заховав  всі  гроші в  скрині.
…О,  багатий  я  дракон!
А  з  грошима  поряд  трон.

Х Р Ю Ш К И

Хрюшки,  как  дети,  все любят поспать,
Любят  они  по  садочку  гулять,
Любят  они  пяточком  покопать,
Острым  копытцем  о  дверь  постучать.
Вот  они  милые свинки: «Хрю-хрю!»
…Розовых  хрюшек  я  очень  люблю!


СВИНКИ

Свинки, мов  діти  так  люблять  поспати!
Люблять  вони  по  садочку  гуляти!
Носиком  люблять  земельку  порити!
…Як  мені свинок малих  не  любити!

У Т О Ч К И

У  уточек мягкие  крылья,
У  уточек  нежное  брюшко,
Их  любит  девчонка  София, 
Их  любит  мальчишка  Илюшка.
Какая  веселая  доля!
Какое  пушистое  брюшко!
Какая  счастливая  Соня,
Что  счастлив  братишка  Илюшка!


КАЧЕЧКИ

У  качечок  пухнастенькі  крила,
У  качечок  ніжненька  грудка,
Їх  люблять  маленька  Софійка,
Її  брат  малятко  Андрійка.
У  діток  щаслива   доля!
Щасливі   Ілля  и  Соня,
…Андрійко  качок  не  боїться,
Вони  ж  е  домашня  птиця.

С О Н Я

Наша  Соня  спать  не  любит,
Утром  всех  она  разбудит,
Станет  коврик  выбивать,
Застилать  свою  кровать.
Приведет  весь  дом  в порядок,
Выдернет  сорняк  из  грядок.
Соня  Солнышком сияет.
Соня  МАМЕ помогает.


СОНЯ

Спати  Сонечка  не  любить,
Ранком  всіх  вона  розбудить,
Стане  килим  вибивати,
Ліжко  гарно  застеляти.
В  хати  наведе  порядок,
Будяки   зірве  зі  грядок.
…Соня сонечком  сіяє!
…С  радістю  допомагає.
 

К А Т Я

Розочкой алой Катюша  цветет,
Всюду  с  собою веселье  несет,
Книги читает  и  песни поет,
Доброю  девочкой  Катя  живет.
Любит  Катюша  бабусю  свою:
- Бабушка, песню  тебе  я  спою.
Как хороша Украина моя!
Как  зелены  и  прекрасны  поля!
Желтая  осень!  Вся  в  белом  весна!
…Умная  Катя! И ОЧЕНЬ честна!
Добрая  Катя! И ОЧЕНЬ  умна.
Славная девочка  Катя  моя!


КА Т Я

Катя  –  трояндочка!  Катя -  зоря!
Бабці  любесенькій пісні  співає.
Про  працьовитий і  щедрий  наш  край,
Про  Слобожанський квітучий розмай!


С Ч А С Т Ь Е
Яркая  косыночка,
Девочка  тростиночка
Парню  улыбается –
Светлячки-глаза.
А  сама  так  светится,
Будто  изумрудная,
На  плече  у  девочки 
Русая  коса.
Вот  ромашка  белая –
Счастье  нагадается,
Заискрился  весело
Бриллиант  росы,
А  с  ресниц  девчоночьих,
Видимо,  от  радости,
Катится  хрустальная
Капелька  слезы.


Щ А С Т Я

Світленька  хустиночка,
Дівчинка  –  зориночка,
Хлопцю   посміхається.
…Боса  по  росі!
А  сама  так  світиться,
Мов перлинка міниться,
Стрічка переливчаста
В русої  косі.
Ось  ромашки  –  квіточці!
…Щастя  нагадається!
Заіскрився  весело
Ізумруд  роси.
А  по   щічках   дівчинки,
( то ж,  мабуть,  від  радості)
Кришталева  котиться
Крапелька    сльозИ.

У Ч И Т Е Л  Ь Н И Ц Е
Ничего  совсем  не  знала
Я – ни  буквы,  ни  слова.
Не  читала,  не  писала,
Будто  крот  слепой  жила.
- Вы  мои  открыли  глазки!
Напишу о  Вас  я  сказки.

ВЧИТЕЛЬЦІ

Нічогісінько  не  знала,
Мовби кріт  сліпий  жила:
Не  читала,  не  писала,
Бо  була  зовсім  мала.
Очі  Ви  мої відкрили,
Відростили мої  крила.
…Дякую  за  вашу  ласку.
…Напишу  о  Вас  я  казку.



ДОЖДИК!  ДОЖДИК!

Дождик! Дождичек грибной!
Капай! Капай! – песни  пой.
…Чтобы  листья  зеленели,
Фрукты,  овощи  созрели,
Почва  влагой  напивалась,
Солнце  в  лужицах смеялось.
Ах ты, дождичек,  мой  друг!
Сколько радости  вокруг!
Дождик!  Дождичек  родной!
Весь  в  грязи  иду домой!
Сапоги  не  буду  мыть!
Не  устал,  чтоб  дождик  лить!


ДОЩИК!  ДОЩИК!

Дощик!  Дощичок  стрибай!
Та  земельку  поливай!
Щоб  пшеничка  зеленіла!
Красне  яблучко  поспіло!
Абрикосі  наливались!
…И  хлоп’ятам  все  дісталось!
Додавай  усім снаги!
Скільки  щастя  навкруги!
Дощик!  Дощичок,  стрункий!
Всі  в  грязюці чобітки!
…Чобітки  не  стану  мити,
Не  стихав  щоб  дощик  лити!

Д И Р Е К Т О Р

Ходит  важно  наш  директор,
Он  в  костюме,  с ним  портфель.
…Пролетело  быстро  лето.
Завтра  в  школу! -  первый  день.
Буду  хорошо  учиться,
Чтобы  всё про  всё  узнать, 
Чтобы  жизнью  насладиться,
И  директором  МНЕ  стать.


ДИРЕКТОР

Ой, поважний   наш  директор!
У  костюмі,  з  ним  портфель.
Пролетіло  швидко  літо,
Завтра  в  школу!  –  перший  день.
Буду  вчитися  я  гарно,
Щоби  все  про  все  пізнать.
Щоб  життя  пройшло  не  марно.
…Щоб  директором  теж  стать.


МАТЕМАТИКА

Кая  я  узнаю  объёмы  посуды?
И  расстоянье  отсюда досюда?
Как  я  узнаю, сколь  весит  пирог?
Чем  мне  отдать  свой  копеечный долг?
Как я  монеты свои  сосчитаю?
…О,  математику я  уважаю!



МАТЕМАТИКА

З  нею  я  розмірі  можу  всі  знати,
Цифрі  до  цифри  я  можу  додати,
Скільки   затягне  на  вагах  пиріг,
З  нею  відміряю  відстань  доріг.
Зможу  борги  копійчані  віддати,
Всі  негаразді  поможе  владнати,
З  нею  я  зможу  життя  покохати.
…О,  математика!  – ходимо  до  хати.

Х И М И Я

Слово  мягкое такое,
Будто  облака  пушок.
Тайны  атома  откроет,
Формул  целый  в  ней  мешок.
Объяснит  строенье  соли,
Чем  загадочен  уран.
…Учи  химию,  мой  милый!
…Не  сказали,  чтоб  –  болван.


Х І М І Я

Складнощі розкриє  враз,
Таємниці  всі  розвіє.
Золото яке   у  нас?
Що   ж  таке  вода?  Повітря?
…Формул  повний  в ній  лантух!
…Хімія!  –  наш  кращий  друг.

ФИЗИКА

Физика !  -  нежная  тётя.
Будто  фиалка –  фи-фи.
…Как  сделать  свет?  –  узнаёте.
Как  до  науки  пройти.
Всюду  магнитные  волны!
Радио!  Телеэкран!
Физика!  –  сделан  компьютер.
А  из  песочка  -  стакан.


Ф І З И К А

Фізика!  –  тітонька  ніжна.
Мовби  фіалка  фі - фі.
З  ній  запалити  світ  можна.
І  від  проблем  утекти.
Хвилі магнітні    та  струми,
Радіо,  телеекран.
З  фізикой  зробиш  компьютєр.
І із  пісчіни  -  стакан.

ОТКУДА  ПЕЧЕНЬЕ  НА  НАШЕМ  СТОЛЕ?

Откуда  печенье на  нашем  столе?
Хлеб  белый,  хлеб  чёрный  так  нравятся  мне.
Откуда  пельмени,  и  кашка,  и  суп? -
Прекрасен,  почётен КРЕСТЬЯНИНА  ТРУД!
Он  трактором  вспашет  земельку  свою,
Пшеничку  посеет,  ей  скажет: « Люблю»!
Вся  в  тучных  колосьях  родная  земля,
Плоды  его  жизни  все  скушаю я.
Пшеничные  зёрна смелю на  муку,
И блинчиков  вкусных  себе  напеку,
Я  курам  насыплю  в  кормушку  зерна,
Как  пашет крестьянин, взгляну  из окна.
Мне  так  хорошо на  шестом  этаже!
Я  вырос! Мне  надо  трудиться  уже.
Я  выучу  трактор,  освою  комбайн,
И  вот  я  учёный  степной капитан!
Пашу  я  и  сею, пшеницу  кошу,
Огромную  пользу  стране  приношу!





Р О Д И Н А

Блеснёт  звезда  из поднебесья,
Развеселится  соловей,
Веселую  затянет песню,
России  - родине  моей.
Открою дверь  в  поля  седые, 
В  луга нежнейшей синевы…
О,  россияне удалые! –
Нигде  не  подводили  мы.
О,  наше  русское  раздолье!
О,  плодородная  земля!
О,  хлебосольные застолья! -
Всё – это  Родина  моя!

БАТЬКІВЩИНА

Сяйне  зоря  із піднебесся,
І  соловейко  заспіва,
Росії він  затягне пісню,
До  неї  в  нас любов  жива.
Російське вільнеє  роздолля!
Багата  на  врожай  земля!
О,  хлібодарна  щедра  доля!
…Все це  Вітчизнонька  моя!

Р О С С И Я

Благоухание России
Из  нежных  веточек  берез,
Из  необъятной  мглы  и  сини,
Из  ясных  глаз, из  ярких  звёзд.
Благоухание  России
Из  жёлтых   спелых   колосков,
Что  хлебный дух  вокруг разлили…
…От  изобилия  цветов.   
От васильков, полыней  горьких,
От  чабреца  и  медуниц,
От  сёл,  разбросанных по  взгоркам,
От  добродушных русских  лиц.
Благоухание  России
От  плодородности  её.
…Любовь  к  ней будто  бы  вонзили
Мне  в  сердце русское  моё!


Р  О  С  І  Я
Духмяні  запахи  Росії
З  березових  гнучких гілок,
З  роздолля  сонця, мли  и  сині,
З  очей  яскравих  і  зірок.
Духмяні  запахи  Росії
Від  моря  жовтого  пшениць,
Де  вітер  хлібний  дух  розвіяв,
Від  селищ, і  від  гарних  міст.
Духмяність  запахам  Росії 
Земля  родюча   придає,
Любов   до  неї  палко  гріє
Російське  серденько  моє!


Р У С С К И Й  Я З Ы К      

Русский  язык блещет жёлудем спелым,
Не  шепелявит  и  звуки  не  рвёт,
Можно  назвать  его  лебедем  белым,
Что  в  бесконечный  собрался  полёт.
Ветрен,  любим, и  наивен, и  громок,
Нет  ему  равных,  по  силе  души,
Лирики  нежной  напев  его  тонок,
Гневен! – не  любит  он  фальши  и  лжи.
Русский  язык!  - родниковая  заводь.
Лёгкой  кувшинкой  к  сердечку  прильнёт.
Русский  язык! -  это  древности  память.
Это сосуд,  что  напиться  даёт.


Р О С І Ї С К А    М О В А

Мова  російська  ти жолудем  стиглим,
Сяєш! Не  скиглиш  и  звуки  не  рвеш.
Стрімко  зринаєш  ти  лебедем  білим.
Ти   у  польоті  нестримнім  живеш.
Мова  напрочуд  гучна і  наївна,
Рівних  немає  по  силі  души,
Наспів  ліричній,  тонкий,  переливний;
Суворий та  гнівний –  не  терпить  брехні.
Мова російська! –  Прозоре  джерельце!
В  озеро горне  латаття своє.
Прадідів  мовлення  в  нашому  серці.
…Чиста  криниця!  –  напитись   дає.

У К Р А И Н А

Украина!  Украина! –
Горячо  ты  мной любима.
Плодородна  и  красива.
Дорогая  Украина!
У  тебя  луга  зелёны.
Плодородны  чернозёмы.
Крутолобые  бычки,
Голосисты петухи.
В  твоих  реках  полно рыбы,
Караси  плывут,  как  глыбы,
Щуки  ловят  окуней;
Много  девушек,  парней.
Все  цветет,  благоухает,
Народ  трудится,  спивает.
Украина!  Украина! -
Горячо ты  мной  любима!
Пашет  трактор,
Сеет  трактор,
Есть  и  атомный реактор,
Есть  и  Крым,  и  есть Донбасс,
Нет  счастливей  в  мире  нас!
Украина!  Украина!
До  чего  же  ты  красива!



В Е С Н А

Завтра -  первый  день  весны,
Радуется  солнце,
Греет всё  оно  сильней,
Светит  и  смеётся.
Вишня  голая  стоит,
Набухают  почки,
Скоро!  Скоро! – расцветёт.
Заблестят листочки!


ВЕСНА!
Завтра  перший  день  весні!
Як  радіє  сонце!
Гріє  все  воно сильніше,
Та  глядить   в  віконце.
Вишня   у  вікна  стоїть,
Бруньки  набухають,
Вишня  скоро  розцвіте,
Квіточки  заграють.


В   О   Р   О   Б   Е   Й
Ты  чирикай  воробей!
Прыгай  ты  по  лужам!
И  сапожек  не  жалей –
Не  вернуться  стужам.
В поле вышел  хлебороб!
Он  пшеничку  сеет.
Не  ругает  воробья,
Что  петь  не  умеет.


Г О Р О Б Е Ц Ь

Цвіринчи,  горобчик,   мій,
Плюхайся  в  калюжах,
Чобіточок  не  жалій,
Мій  веселій  друже.
В  поле  вийшов  хлібороб,
Він  пшеничку  сіє.
Він  не  сварить  горобця.
… Співати  не  вміє.



П О Д С Н Е Ж Н И К

Синенький  подснежник! –
Прячусь  я  в  листве.
Солнышко  пригреет,
Даст  дорогу мне.
Буду  улыбаться,
Пахнуть  и  цвести,
Разольюсь  лазурью –
Глаз  не  отвести.


П Р О Л І С О К

Пролісок  маленький,  схований   в  листві,
Сонечко  пригріє,  уклонюсь  весні.
Буду  посміхатись,  пахнути,  цвісти,
…Розіллюсь  смарагдом, погляд  не  звести!

М А М Е
Солнца  лучик  на  окне! –
Мама  мир  открыла  мне:
Быстро  бегать я  могу!
Рвать  ромашки  на  лугу!
Свежим  воздухом  дышу! –
Помочь  Мамочке  спешу
Мама! – добрая  моя.
Я – помощница  твоя!

П О М І Ч Н И Ц Я

Сонця  промінь  на  вікні,
Мама  світ  дала  мені!
…Швидко  бігати  я   можу,
Мами  рідній  допоможу.
– Мамо!  –  любенька   моя. 
Помічниця  я  твоя!

ЗДРАСТУЙ   ОСІНЬ!  ЗДРАСТУЙ  ШКОЛА!

1-е  СЕНТЯБРЯ
Лето  длинное  такое!
Не  дождусь  я  сентября!
Время  мчится золотое,
Пропадает  время  -  зря.
Здравствуй  школа! -  мой  учитель.
Здравствуй Люся! Катя! Пётр!
Школа! -  всех  детей  спаситель.
От безделья  нас  спасёт.


ДЕНЬ  ЗНАНЬ

Ой,  яке  ж  то  довге  літо!
Вересневих  днів  я  жду,
Час  летить  яскравим  світлом,
Й  зникає  на льоту.
Здрастуй  школа, –  мій  учитель!
Здрастуй,  Петрик!  Та  Івась!
Школа  байдиків  не  любить.
…Працювати  учить  нас.

К О Т И К

Котик  хочет в  1-й класс!
Я  ему  рюкзак  припас.
Положил  в  него  тетрадь,
Чтоб  учился  кот писать.
Чтоб  учился  он  считать.
Чтоб  учился  он  читать.
…Хочет кот  учёным  стать.


К О Т И К

Котик  хоче  в  перший  клас,
Я  йому  рюкзак  припас,
Не  забув  і  зошит  дати,
Щоби  вчився  кіт писати.
Книги  щоб  умів  читати,
Гроші  вчився  рахувати.
…Хоче  кіт  мій  вченим  стати!

ЛЕТО

Лето  прощается  с  нами,
Грустно  трепещет  листом,
Яркими  машет  цветами,
Жёлтым  виляет  хвостом.
Сизую  прелесть  прохлады,
Носит  на  блюде  времен…
…Лето! – Уходишь? - Так  надо.
…Осень  восходит  на  трон.

Л І Т О

Літо  прощається  з  нами,
Синім  тріпоче  листом,
Яркими  манить  квітками,
Жовтим  вірує  хвостом.
Вже  прохолодне  повітря,
Хмарі   та  дощь  по  ночам,
В південь  ще  сонечко  літнє.
…Осінь йде!  -  зустрічай.

О С Е Н Ь

На  опушках,  на  пригорках
Веселилась  осень  звонко!
Эхом  счастья  отзывалась,
В  позолоту  наряжалась.
Ткала  яркие одежды,
Чтобы  сбылись  все  надежды.
А  надежды  удалые,
Как  листочки  золотые,
Трепетали,  отрывались,
Вновь  весною  возвращались.


О С І Н Ь

Дзвінко  осінь  святкувала!
Відгуком  вона  лунала!
Одяг  свій  яскравий  ткала!
Позолоту  наряджала!
О,  щасливі  ті  надії!
Вмісті  з  осінню  дзвонили!
Мов  би  кулі  улітали.
…А  весною  відростали.


ОСЕНЬ  В  ЧУГУЕВЕ

Рощиц  плащик  золотой,
Спелых листьев  одеяло,
Разноцветною  волной 
Осень  в  городе  настала.
Опьянила, позвала,
Заискрилась, закипела,
Разносолы  на  столах
Быстро  разложить  успела.
Подрумянила  бока
Груш  душистых, яблок  сладких,
Раздала  из  сундука 
Расписные  полушалки.
…Птичий  гомон, ветра  свист,
Улетающие  стаи.
Утра  раннего батист
По - чугуевски  хрустален.


ОСІНЬ  В  ЧУГУЕВІ

Гаю  плащик  золотий,
І  барвиста  ковдра  листя,
Хвилею  у  день  ясній
Заблищала  осінь  в  Місті.
Підрум’янила  боки
Яблук  стиглих,  груш  духмяних,
Одімкнула  скринь замки
Повні  хусточок  багряних.
…Гомін  птахів,  вітру  свист,
Поспішають   в  вирій  зграї.
…Розстилається батист
По  чугуївському  краю.


О С Е Н Ь   В   П Я Т Н И Ц К О М   

Всё  перекрасилось –  лес  и  поляна,
Роща  и  луг  в  переливах  зари,
Вся  эта  роскошь  объята  туманом.
…Тихо!  –  одежды  меняют  цари.
Скрыты  в  тумане  деревья  и  хаты,
В речку неспешно  стекает  туман, 
Вдруг посветлело! –  растаял  лохматый.
Будто  и  не  было! – Зренья  обман?
И, по-хозяйски  лучи  порасправив,
Солнце  росу осушило  вокруг,
Золото в  золоте  луч  переплавил,
Всё  засияло! -  и  речка,  и  луг.
Всё  перекрасилось:  лес  и  поляна.
Роща  и  луг  в  переливах  зари,
Воздух  насыщен  запахом  пряным,
Осень  настала,  над  миром  царит.
…Тихо  и  зябко.  Птиц  шумные  стаи.
Листья  опали, увяла  трава,
Первый  снежок  покружил  и  растаял.
Осень  уходит.   И  скоро  зима.


ОСІНЬ  В  ПЯТНИЦЬКІМ

Все  розфарбоване  -  ліс  і  галявки,
Гай  та  и  лук  в  переливах  зорі,
Вся  оця  розкіш в  обіймах  туману,
Мов свої  шати  міняють царі.
Хмаркою  вкрились дерева  та  хаті,
В  річку  повільно стікає  туман.
Враз  посвітліло!  -  розтанув  кудлатий,
Мов  ні  було,  –  чар  осінніх  оман.
Сонячний  промін!  О,  гарний  господар!
…Швидко  росичку  зсушило  навкруг!
Золото  з  золотом  промінь  розплавив:
Все  так  засяяло!  Гай  та  і  лук.
Як  прохолодно! – Скрізь  гамір  пташиний!
Падає листя та  й  сохне  трава.
Перший  сніжок  покружляв та  ростанув.
Осінь відходить!  І  скоро  зима.


ЗИ М А

Ах,  зима! -  какое  диво.
И  какая  красота!
Всё  легко  и  всё  красиво!
В  белом  пни  и  провода.
На  заборах  шапки  снега
И  на  крышах  колпаки, 
Переливы  льда  и  света
Величавы  и  легки.
Иней  - царь!  Царевны -  ветки!
Бал  серебряный  звенит!
Вместе  с  воздухом  и  ветром,
Снег кружится  и  летит!
Балеринами  снежинки!
Вальс,  и  танго,  и  фокстрот!
Ах,  вы  зимние  картинки!
Ах,  снежинок  хоровод!

ЗИМА

Ах, зима! Яке ж  це  диво!
Квіти  із  сніжинок скрізь!
Все  біленьке і  красиво!
…Дім  гарнесенько  умивсь.
На  деревах  шапки  снігу,
А на  стріхах  –  ковпаки,
Переливи льоду  світла
Так  величні і  пружки.
Танцюристками сніжинки,
Вальс і  танго і фокстрот.
Ах,  чудові   скрізь  малюнки!
Ах,  веселий  хоровод!