Даруючи нам талани
Бог наказав-ви не пани.
Ви слуги рідного народу,
Та я дарую вам свободу.
Пишіть вірші,беріть наснагу,
Марайте пачками бумагу.
І словом гожим повсяк час,
Де інде посвятіть і нас.
І теплим словом,і красою,
Стрічайте лють людей хвальбою.
Даріть красу,несіть красу,
Тоді я сам, й вас піднесу.
Ближче до неба,та й до себе,
Даріть тепло ж бо,людям треба.
Я дав талан вам не на раз,
Тому пишіть, не на показ.
Пишіть все щиро,від душі,
Я продиктую,ви ж пишіть.
Тож йому вдячна,правда,щиро,
Прийміть талан мій.Миру-з миром!
(Понкратова.О.В.)
Свидетельство о публикации №114110511228