***
Я довічна частинка в глибинах вічності,
У ранковім тумані журливих дібров.
І крізь призму німих символічності
Я блукаю у бідності мов.
Дотягнутись до пекла і упасти у рай.
Парадокси в основі – це жарти.
Досягти хочеш зір, то терпіння не май,
Але сил наберися чекати.
Де рояться думки, де пожежа душі,
Там, де маятник серця лунає,
Звідти пружним ключем долинають вірші,
Що життя, наче риму кохають!
грудень 2013
Маятник серця
© Copyright: Дана Маслюк, 2014
Свидетельство о публикации №114110409729
Свидетельство о публикации №114110409729
Рецензии