Вовча логiка

Голодний  вовк  сів  біля  тину
Де  сотня  паслася  овець,
Ковтаючи  нестримну  слину
Щоби  дістати  цей  ралець.
Тин  триметровий  -  не  скакнеш
Та  й  дірка  в  ньому  замала
Щоби  коли  вівцю  вкрадеш
Махнуть  подалі  від  села.
Підкопа  швидко  теж  не  зробиш,
Можеш  прогавити  момент,
То  ж  силу  марно  всю  угробиш,
Що  й  пастухи  розіб’ють  вщент.
Вовк  сів,  подумав,  покрутив,
Та  все  ж  свою  вівцю  він  з’їв.
                *
Здобич  не  витягти  в  діркИ,
Але  у  вовка  вдача  люта,
І  він  її  рве  на  шматки,
Бо  звір  чудово  вміє  путать!
                2.11. 2014р., Київ


Рецензии