Я – твоє світле минуле...
Та чому від думок цих мені тільки сумно?…
Спалахнула яскраво й так швидко згоріла,
зірка, в небі, гаряча і трохи безумна…
Я – твоє світле минуле…
Скільки хвиль невгамовних і несамовитих
дарували ті очі, потрібні до болю!...
Що здавалось все інше безглуздим навколо…
Я – твоє світле минуле…
Схаменулася, більше не можу й не хочу
жити в замкнутім колі, хворіти тобою...
Мабуть небо пророче обом іншу долю…
Я – твоє світле минуле…
Тільки гірко, мій любий, що мрії зів’яли,
найсвітліші, чарівні…Так швидко і мало…
Птаха в небі літала…та крапкою стала…
Я – твоє світле минуле…
Та навіки зникаю в розкритих долонях…
У порожні покої майбутнє приходить…
Хай зостанеться, в серці, де туга схолола…
Я - твое светлое прошлое...
© Copyright: Екатерина Тодосиенко, 2014
Свидетельство о публикации №114110400888
Свидетельство о публикации №114110400888
Рецензии