Днi чуднi

Настали дні такі чудні –
стріляє тиша по мені,
і ні за цапову я душу
чомусь сьогодні гинуть мушу.

Ця мертва тиша, як ріка,
шукать де всує маяка,
вона немов навіки згусла –
замулені життєві русла.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
У псевдотихий нині час
я відчуваю ніби глас,
мов вопіющого в пустині, –
то голос мій у нашій днині.


Рецензии
Скільки ж написано громадянської лірики, а життєві русла так і залишаються замуленими. Третя строфа дуже сильна. З повагою,

Надия Позняк   21.11.2014 01:22     Заявить о нарушении
Щиро вдячний тобі, Надіє, за такий відгук.

Юрий Ош   23.11.2014 23:07   Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.