Не стану я просить осенних фей
Людмилы Юферовойhttp://www.stihi.ru/2013/10/31/860
СПАСИБО, Люда!
В молитве-мантре без надрыва слов
Деревья сотни рук взметнули к небу...
И золото и медь - богат улов,
Раскинул Счастьелов небесный невод...
В ажурной паутине серебрясь,
Паук-трубач плетёт свои узоры,
Но рвётся покрывал резная вязь,
И треплет ветер рваные подзоры...
А в небе тучи замедляют ход
И в серую сумятицу ныряют...
И осень в парке празднует уход,
По листопаду истины сверяя...
Не стану я просить осенних фей
Спасти любовь, что столько лет тревожит...
Крадётся тихо призрачный Морфей.
Горит закат мои печали множа...
текст оригинала
В молитві-мантрі без плачу і слів
До неба сотні рук дерев звелося...
Рудої охри, граючись, наплів
Ще теплий жовтень у моє волосся.
Павук-трудар від туманцю намок
У павутинні срібного ажуру...
Торочить вітер ниточку думок,
В клубки мотає стомлену зажуру...
А в небі хмари стишують ходу,
Впірнають в сіру каламуть вихристу...
Понурим парком стомлено бреду,
Тривожу теплий килим падолисту...
Не буду я просить осінніх фей
Спасти любов, що стільки літ голосить...
Бо на полянах стомлених очей
Вже не беруться памороззю роси...
Свидетельство о публикации №114110405358
Алена Кириллова 19.11.2014 14:29 Заявить о нарушении
Я так рада тебе!!!
Наталия Солнце -Миронова 20.11.2014 00:47 Заявить о нарушении