Думки заплутались

(Русская версия http://www.stihi.ru/2014/11/10/11712 )

Думки заплутались, їх сніговiй колише,
У серці холоднеча крижана...
Сумнi рядки безжально лезом пише
Від ревнощів згорьована душа.

Твоїх романсів звуки, як надiя,
Вона, як бiлка, бiлочка руда,
Що їсть з руки, а потім знов залишить
Без вороття, без пам'яті, без зла...

Мовчи! Самотність тисне груди.
Вночi куди податися і з ким?
Бо з iншим ти, а він нас не розсудить.
Змінились ролі, розійшлись стежки.

©  Эмиль Майер-Ландрут, 2014


(Версия с ударениями для верного прочтения стихотворения)

ДумкИ заплУтались,їх сніговІй колИше,
У сЕрці холоднЕча крижанА...
СумнІ рядкИ безжАльно лЕзом пИше
Від рЕвнощів згорьОвана душА.

ТвоЇх ромАнсів звУки, як надІя,
ВонА, як бІлка, бІлочка рудА,
Що їсть з рукИ, а пОтім знов залИшить.
Без вороттЯ, без пАм'яті, без злА...

Мовчи! СамОтність тИсне грУди.
Вночi кудИ подАтися і з ким?
Бо з Іншим ти, а він нас не розсУдить
ЗмінИлись рОлі, розійшлись стежкИ.