Чи я забув?
Ні. Намагався але марно.
Воно дзвеніло з ручая
І з ластівками прилітало.
Чи я забув твоїх очей
Безодню, радісно-незмінну ?
Так само – ні. Розбились вщент
Всі намагання, як об стіну.
Чи я забув долонь твоїх
Тремтіння, доторків бажання?
Невпевнений. Та піде сніг
І їх тепло я відчуваю.
Чи я забув твої вуста ?
І твою посмішку щасливу ?
Цих запитань мені не став
Такі вуста забути неможливо.
Чи я забув твоє ім’я ?
Твої долоні ? Очі й губи ?
Господь все бачить : я – не я
І ти – не ти тоді забуду....
Свидетельство о публикации №114110403317