Тривання вiчностi у музицi стихiй

         Зніяковіла думка в музиці стихій
         і подив закотивсь кудись під серце –
         триванням вічності нам, милий, перший сніг
         тремтливим почуттям та сяйвом  з віхол в'ється:
   в тремкий полон  безмежності чарівні
   беруть барвистим радісним  життям,
   не опираюсь їм – сама здаюсь чуттям –
   най дух мій огортають десь на рівні,
   де відбувається свідомості буття,
   триванням вічності чудовим на землі
   в красі своїй о кожній порі року.

                о3.1о.2о13


перевод на русский Татьяны Кариатиды Сны
           http://www.stihi.ru/2014/11/05/597
на миг смутилась мысль в симфонии стихий,
вопросом закатившись мне под сердце -
пушистый первый снег нам, милый, вечность длил
сияньем нежных чувств средь вьюжного соседства:
в дрожащий плен волшебств, что беспредельны,
берет нас радость жизни, а не грусть.
не прислоняюсь к ней - я чувствам отдаюсь -
пусть дух на равных пребывает в теле,
пусть так себя осознаёт наш мир,
и длятся вечно - пусть!- земли мгновения,
прекрасные всегда, в любое время