Життя мов марево пливе,
Минають дні,роки і люди,
І кожна мить,що відійшла,
Уже не вернеться,не буде.
Війнула юність наче сон,
Відквітла цвітом білим-білим,
Махнула молодість крилом,
Сипнула маком й житом зрілим.
А серце айстрами горить,
Час скроні сіє сивиною,
На зустріч осінь вже спішить,
Дитинство стало давниною.
Ще трохи часу і зима,
Накотить білими снігами,
Та у душі,завжди весна,
Цвіте пахучими лугами.
Життя -це мить ,це щастя й біль,
Та я з любовю все приймаю
За все що було,буде й є,
Подяку Небові складаю.10/30/2014
Життя мов марево пливе
© Copyright: Мария Круль, 2014
Свидетельство о публикации №114110309316
Свидетельство о публикации №114110309316
Рецензии
