Роса
Ти солона травнева сльозинка,
Диво-спомин на пальцях весни.
Сонця свіжа іскриста жаринка,
Ти дитина роменських вітрів.
Терпкий смак й трохи п’янко-солоний,
Спраглих душ променистий напій.
Квіти вранішні, буйно-червоні
Свою ніжність йому віддали.
Розквітай усередині небом,
Поцілунком хмаринок пухких.
Так від тебе всередині тепло!
Ти дарунок для мандрівників.
квітень 2014
Свидетельство о публикации №114110304916