***
Просто спрагло й голодно, любий.
Тане серце в долоні твоїй.
Нас ніколи з тобою не буде.
Я ворожа, ти хижий мені.
Кігті гострі, нам вічно боротись.
Я з позиції сили – слабка.
Твій шалений очима постріл,
Мітко цілиться доля стрімка.
Я ховаюсь в смарагдові трави,
Кров багряна і квіти живі.
Душу треба латать почуттями,
Відчуваючи поклик її.
Та бринить щось на вістрі кинджала,
Це цілюща сльозинка із вій.
Я убити тебе забажала,
Та повстало єство проти дій.
липень 2014
Просто спрагло й голодно, любий
© Copyright: Дана Маслюк, 2014
Свидетельство о публикации №114110304697
Свидетельство о публикации №114110304697
Рецензии