Я не спрошу... Маргарита Метелецкая
Я не спрошу тебя: – Откуда
Прощальная вот эта вьюга,
Полузасушенной, нескладной,
Листвы кленово-виноградной.
Я не спрошу тебя... К чему?
Бокал лишь молча подниму
За осень наших отношений
Без слёз, обид и обвинений.
Я не спрошу тебя… Ну что ж.?..
Пусть выпадет на счастье грош,
Но не седой, а золотою
Осенней я стою порою.
Я не спрошу тебя: – Где ты?
Ни у дождливой маяты,
Ни у ветров... Я – «не судьбою»
В душе ненастья успокою.
Оригинал
Я не питатиму... Маргарита Метелецкая
http://www.stihi.ru/2010/04/06/8213
Я не питатиму, звідкіль
Оця прощальна заметіль
Гірких, засушених, безладних
Листків кленових , виноградних...
Я не питатиму: чому?
Свій келих спрагло підніму
За установлення взаємин -
За осінь у житті моєму...
Я не питатиму: де сенс?
Хай випаде на щастя пенс -
І в листопаді я постою
Не сивою. а золотою...
Я не питатиму, де ти,
Ні у дощів, ні у сльоти -
Напевно, коник заблудився?
Напевно, просто не судився?
Свидетельство о публикации №114110300255
Зинаида Полякова 03.11.2014 20:16 Заявить о нарушении