…і знову ніч перегортає наш смуток,
наші одинокі роздуми, спостереження,
минулого тіні, суперечки і каяття…
Вічність, мов нитка між смертю і життям,
що поєднує сни із минулим та майбутнім.
допоки снується нитка, ми ще живі
і нам нічого вигадувати... небо і так із мрій…
у ворожій тиші, з метушливих передчуттів
випорскують думки за світи уяв,
а люди одягають їх у слова їм і читати…
ми уявляемо життя...
© Copyright: Виктор Сурженко, 2014
Свидетельство о публикации №114110301731
Свидетельство о публикации №114110301731
Рецензии
