В. Кухарук, Кони скифские, степи бескрайние. С укр

Кони скифские да степь безбрежная,
Путь на Сечь … за казаков молились
Камни – бабы, на курганах взвились,
Казаки-то ныне, как и прежние.

Вновь поводыри своё бормочут нам,
Мол, какими всем идти путями.
И тоска льёт звёздными дождями.
Нечестивцы кровь народа точат там…

Правды огонёк, неужто светит ли?
Боже, есть ли правдонька на свете ли?
От неправды души заболели.

В сердце боль… до стона ли, до крику ли,
И не скрыть уже печаль великую.
Сабли вольным духом отзвенели…

Скiфськi конi i степи безкраi
Вера Кухарук

Скіфські  коні  і  степи  безкраї,
Шлях  на  Січ...  за  козаків  молили
Навіть  баби  давні  із  могили,
А  козацтво  й  нині  все  гуляє.

Щось  поводирі  своє  торочать,
Йти  куди  й  якими  нам  шляхами.
Розпач  тихо  скапує  зірками.
Нечестивці  кров  з  народу  точать.

Правди  каганець  заледве  світить.
Господи,  є  правдонька  на  світі?
Від  неправди  вже  й  душа  зболіла.

Серця  біль...  затиснуті  до  крику,
Ледь  тамуємо  печаль  велику.
Шабля  духом  вільним  задзвеніла.

http://www.stihi.ru/2014/01/19/414