І вийшло сонце з-за спини.
Вона крокує без упину.
Вона не вміє вполовину.
І в тім нема її вини.
Хай сіре небо - не біда!
Весна в повітрі - відчуває.
Немає сліз, це лиш вода
Повільно з оченят крапає.
Немає суму, нащо він?
Радіє пташкам з літаками.
А в голові одвічний дзвін:
"Як жити в світі із чоловіками?"
I вийшло сонце з-за спини
© Copyright: Женева Маррон, 2014
Свидетельство о публикации №114110200640
Свидетельство о публикации №114110200640
Рецензии