"Кохана, кави? Чи, може, чаю?
Тримай блокнота, сідай, пиши.
Не хочеш слави, та і банкноти
Не стануть втіхою для душі.
Знов пишеш зранку, це ж шлях до себе!
Ти прокидаєшся - й за перо,
Хоч електронне, та зорі з неба
Тобі не треба. Дощ за вікном,
І ти сідаєш, натхненно пишеш,
Мов вибиваєш у такт дощу.
Ніколи щастя це не полишиш,
Бо подих творчий в тобі не вщух.
А я з тобою, завжди з тобою,
У горі й радості ми в союзі,
Навік пов'язані ми любов'ю..."
Такий отримала лист від Музи.
Лист вiд Музи
© Copyright: Женева Маррон, 2014
Свидетельство о публикации №114110200629
Свидетельство о публикации №114110200629
Рецензии