***
У сяйві чарівного вечора
В кімнату вона увійшла,
Їй зорі лягали на плечі
І в шовк одягала зима.
Вона, наче гостя із вічності,
Земного творіння вінець.
В тендітній життєвій нетлінності
Вона діамант-камінець.
Огорнута в невідомість,
В нічну оксамитну блакить,
У дивну таку бездоганність,
У щастя й задумливу мить.
І хай за вікном біла-птаха зима,
І сніг закружляє в бурхливому танці,
Мрійлива така й несмілива вона.
Люблю, коли королева вдягає домашні капці.
грудень 2013
Королева
© Copyright: Дана Маслюк, 2014
Свидетельство о публикации №114110206100
Свидетельство о публикации №114110206100
Рецензии