І знову здається, що світ замалий.
Чи я завелика, чи безмежна душа?
В свої двадцять п'ять переповнена мрій,
Немов дитинча. Їх утілю в віршах:
Про щастя, про сонце й безмежжя доріг,
Про вітер і море, що в серці навічно,
Про те, що він - мій неземний чоловік,
Про те, що жену, як завжди, по зустрічній.
Таке от життя моє - із чарівних нот,
Живу, насолождуюсь, наче співаю.
Записую вірші свої у блокнот,
Від щастя свічусь, творю і кохаю.
Чи свiт замалий чи я завелика?
© Copyright: Женева Маррон, 2014
Свидетельство о публикации №114110200590
Свидетельство о публикации №114110200590
Рецензии