(наслідування Анакреонту)
Бджола колись Ерота,
Який сидів в трояндах,
І бджілку не помітив,
ВразИла в пальчик. Він же
Залопотів очима,
Заплакав, і до мами
Чудової Кіпріди
летить,
Її обнявши
кричить:
“Зроби щось, мамо!
Загинув я, вмираю!
Мене вразИла змійка
Крилата, що бджолою
Селяни називають...”
Відповідає мати: “Болить?
То ж час подумать
Про те, як тим боліло,
Кого ти врАзив сам!”
Ужалений Ерот
© Copyright: Тихон Тихомиров, 2014
Свидетельство о публикации №114110201634
Свидетельство о публикации №114110201634
Рецензии