безтямно...
хитнулось повітря в бік мрії про завтра,
неспокій торкнувся із болем сьогодні
пішло у світ щастя, за ним услід далі
подались од суму, в безодню мовчання:
вагання і сумніви наші, і ми…
посліпли зірки, в суєтнім блуканні
страждання безликі у рамках дзеркал
самі залишились в незгоді з собою,
заллялося небо безтямним: « кохаю»…
Свидетельство о публикации №114110107009